книги, які заволодіють вашою уявою – Українські новини
Цікава підбірка з п’яти книг, від яких буде неможливо відірватися.
Автори цих книг легко обходяться без спецефектів з хоррора або трилера, адже сама реальність повсякденного життя підказує їм ходи, які за напругою можуть посперечатися з творіннями Кінга або Кустуріци.
Так, абсурд і чорний гумор, гротеск і сірі будні контрастують в цих історіях з яскравим стилем їх опису.
Джордж і Видон Гроссміти. щоденник Убогості
Ця книга – не тільки повноцінне художнє твір, написаний у формі щоденника, але і найповніший в англійській класичній літературі збірник каламбурів. По суті, це «підручник з гри слів». Відносини між батьками і дітьми, спроби створити міщанський затишок, колоритні побутові описи – все це читач знайде в книзі. «Щоденник» виділяють добротний гумор, тонка іронія, а де-не-де навіть потужна сатира. Івлін Во назвав повість «найсмішнішій книгою в світі»; з’явився навіть спеціальний термін – «путерізм». Автори книги, брати Джордж і Уідон Гроссміти, свого часу були блискучими комічними акторами, причому старший, Джордж, – ще й відомим лібреттистом (18 комічних опері /), автором і виконавцем популярних сатиричних пісень (майже 6001), а молодший, Уидон, – талановитим карикатуристом. На думку критиків, їх повість стала попередницею творів таких відомих письменників-гумористів, як Джером Клапка Джером і Пелем Гренвіл Вудхаус.
Лесь Подерв’янський. Фаскінейшен оф зе ивнинг
З уваги на передруку «гаремних« творів епохи дев’яностих особливого «криміналу» в виданні довгоочікуваного повної збірки творів Подерв’янського явно не спостерігається. І не тільки тому, що всі вони, включаючи маловідому комедію-екшн «Ваша Галя балувана», здобули заслужену славу в самвидаві 1970-80-х років, а пізніше навіть були видані на аудіокасетах і дисках, хоч в новій збірці є перші твори з серії «лікарню», а також роботи в новому жанрі – SMS-розповіді. Втім, «еротики» в збірнику небагато, оскільки її в ті часи замінювало все, чого не було в офіціозі. Наприклад, гримляча суміш абсурду і чорного гумору, перенасичена суржиком і тієї самої «ненормативною лексикою», яка свого часу – разом з одіозними творами Андруховича і Винничука – загрожувала висадити на демократичний повітря хиткі підвалини суспільної моралі. Хоч і без еротики, ясна річ, не обійшлося. «Я сексу захотіла по дорозі, – звірялася тамтешня героїня-феміністка. – І в піхву файні кульчики запхати, / Альо того мені Було замало: / Я з’їхала з хайвею на леваду, / І там займаюсь сексом Із СТІК-шифтом, / Бо всі чоловіки – то є тварюки, / Їм только Факу хочеться од жінки, / А в мене є душа, и я люблю співати, / Ще вірші я пишу про Україну … »Насправді ж Подерв’янський всього лише артистично грає з« народним »словом, завдяки чому йому вдається донести до нашого сьогодення незабутній флер кондового соцреалізму , де навіть нецензурщина і суржик несподівано опиняються самостійної цінністю.
Оксана Луцишин. Іван і Феба
Дія в цьому романі розгортається в останні роки радянської влади і в перші роки української Незалежності. Після навчання у Львові та участі в Революції на граніті Іван повертається в рідний Ужгород, де одружується з поетесою Марією, що називає себе Фебой. Але якщо Львів та Київ – міста з бурхливим політичним життям, то Ужгород в романі виділяється кілька гротескної атмосферою патріархального сімейного укладу та раннього капіталізму по-українськи, а сама реальність повсякденного життя підказує ходи, які за напругою можуть посперечатися з творіннями Кінга або Кустуріци. «Феба дівілася на цього Чоловіка з жахом, а ВІН вінувато усміхався до неї лагіднім Щербатов оскалом. Чи не БУВ ще старим, ні, щонайбільше МІГ мати десь сорок років. Отже, зуби Йому повібівалі. «Мужик, – шепеляво повторивши прібулій, звертаючи до Івана, – будь другом, постав мені стопарик». Іван, якому немного відлягло від серця, в поріві вдячності – не так до цього зека, як до самого життя, что Вже вкотре мілувало его, – Зробив знак хлопцеві. Тієї підійшов до них. Іван заступників для незнайомця децу, сам же відразу заплативши за неї. Нехай буде. Нехай усім буде добре. А проти, віпівші омріяну децу навстоячкі, чоловік, що не церемонячісь, хоч его ніхто НЕ запрошував, підсунув Собі стілець и підсів за їхній столик ».
Бел Кауфман. Вгору по сходах, які ведуть вниз
В цілому ця книга дуже незвичайна за формою і одночасно зрозуміла кожному. Цей роман складається з папірців, нібито знайдених в сміттєвому кошику, листувань на шкільній дошці, уривків щоденника, безглуздих директив, звітів, оголошень і планів уроків. Ця мішанина голосів творить забавну і зворушливу історію про молоду недосвідчену вчительці-ідеалістка, яка прагне змінити життя своїх учнів. І про учнів, яким, як і їх наставниці, треба ще вижити в бюрократичному хаосі і безглуздою жорсткості системи освіти. Чи готова міс Баррет боротися за кожного свого учня? Як захистити підлітків від наркотиків, расових упереджень, криміналу? І чи знайдеться в цій історії місце для любові? І якщо так, то для якої?
Книжковий ярмарок «Форум видавців у Львові» у 2020 році скасовано
Марія Галіна. Мала Глуша
Молода практикантка Роза з першої частини цього роману, позначеного як «фантастична сага часів застою», не відразу здогадується, що її колега – сертифікована відьма. І що глузливий шанувальник – мисливець на демонів, ліквідацією яких займається таємничий відділ в приморському місті. Напередодні Олімпіади чистять від бомжів і спекулянтів не тільки Москву, і не тільки від них: Одеса, вгадується за сюжетом, не менш потребує «відділі очищення», оскільки суховантажі з танкерами можуть завезти (і завозять-таки) заморську заразу. Серед якої, додамо, не тільки блохи з тарганами, але і істоти з потойбічного світу: демони, сукуби та інша шваль, і затишна радянська мелодрама в стилі «Службового роману» обертається на сучасний трилер в дусі «Потойбічного» і навіть «Чужого». У другій частині роману містика переходить в метафізику, парочка героїв відправляється в Малу Глушу – якусь радянську Лету – щоб, потрапивши в світ мертвих, визволити звідти своїх коханих: чоловік – дружину, жінка – сина. Похмура історія про загробних краях, суть якої в тому, що треба відпускати минуле, щоб жити сьогодні, мріючи зазвичай про «світле майбутнє».
